Мультидисциплінарна художниця, чия практика охоплює перформанс, малюнок, медіа, орієнтоване на час, кураторство, колаборацію і досліджує складні проблеми від споживацтва до рослинної культури та від фемінізму до життя в зонах конфлікту. Базується в Музичах, Україна, за 26 кілометрів від Києва.  Народилася 1973 року в Жданівці Донецької області, Україна (тоді СРСР) – районі, що відомий видобутком вугілля і пережив різкі та хаотичні зміни в Україні від часів СРСР до незбалансованого середовища після, зокрема неоголошеної війни між Росією та Україною. 

Алевтина Кахідзе відвідувала Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури в Києві (1999-2004) та Академію Яна ван Ейка в Нідерландах (2004-2006). З 2018 року вона є Посланницею з толерантності від ООН в Україні, має почесну відзнаку “State of ART(ist)” від Ars Electronica та Міністерства закордонних справ Австрії (2023), Women in Arts Award – 2023 , UN Women Ukraine, лауреатка Artist Award імені Казимира Малевича 2008, лауреатка першої премії Конкурсу молодих кураторів і художників (Київ, Центр сучасного мистецтва НаУКМА 2002).

Кахідзе є учасницею багатьох міжнародних та українських мистецьких проєктів, із яких знаковими є: участь у Міжнародній бієнале сучасного мистецтва Маніфеста 10 під час окупації Криму Російською Федерацією, у 7-ї Берлінської бієнале, яка було суто політичною; проєкт для Марокканського павільйону в рамках 54-ї Венеційської бієнале Working for Change; персональні проєкти в Україні – “Кімната без дверей” в Pinchuk Art Centre, “Ти вдома у Володимира Алевтини Сьюзі Пенелопи” в арт-центрі “Я галерея”; “Я запізнююся на літак, на який неможливо запізнитися” завдяки фонду Ріната Ахметова та грантовій програмі “і3”. Є авторкою проєкту Клубніка Андріївна, який розповідає про життя на непідконтрольній Україні території.

Алевтина Кахідзе присвятила один зі своїх проєктів Ірині Данилович – правозахисниці, активістці, що зазнала переслідувань з боку РФ у Криму. Після російського вторгнення в Україну у 2022 році Ірину арештувала російська окупаційна адміністрація у тимчасово окупованому Криму. Наразі Ірина залишається в місці позбавлення волі.

Кахідзе неодноразово говорить у своїх творах про незаконно ув’язнених окупантами в Криму – велику кількість політв'язнів, активістів та активісток українського та кримськотатарського походження, а також мирне населення. Постійно продовжує з’являтись інформація, що ув’язненим не надають гідної медичної допомоги, катують та піддають тортурам. Алевтина Кахідзе робить акцент на цих ситуаціях, робить їх історії видими.