Фотографиня-документалістка кримськотатарського походження і незалежна консультантка, що наразі працює у сфері некомерційних організацій та розвитку ЗМІ. Вона народилася в Узбекистані, куди її родина була депортована з Криму в 1944 році сталінським режимом. Виростаючи як частина кримськотатарської меншини в Україні після розпаду Радянського Союзу, вона з самого початку відчула різноманітні проблеми з правами людини, що виникали щодо етнічних меншин та з розпадом економічної і політичної систем у її країні.

Бажання захищати інтереси людей, які часто змушені висловлювати свої проблеми, привело її до кар’єри соціології та документальної фотографії. Свій досвід Еміне ставить на перетин документальної фотографії, соціології, прав людини та журналістики. Вона має ступінь магістра соціології у Львівському національному університеті імені Івана Франка та ступінь магістра фотожурналістики у Школі візуальної комунікації Університету Огайо.

Після того, як у 2012–2017 роках працювала в Україні в сфері документальної фотографії та журналістики, вона переїхала до Великобританії, де працювала в некомерційному секторі, останнім часом медіа-консультанткою у Thomson Reuters Foundation. Її робота була підтримана стипендією Фулбрайта та стипендією фонду Magnum Emergency Fund Fellowship, а її фотопроекти – представлені в Україні та за кордоном.

Ця серія фотографій — візуальна послідовність, що відображає досвід кримських татар, які знайшли свій дім у складному геополітичному середовищі перед і після окупації Криму Росією в березні 2014 року. Коли це сталося, кримські татари стали об'єктом політичних переслідувань. На всіх фотографіях відображені тихі моменти повсякденного життя та пейзажі Криму, де майже непомітно зростає політична напруга. Відчуття дому замінюється відчуттям нестабільності та страху, які супроводжуються державною репресивною політичною машиною та пропагандою. Фотографії, зроблені в Криму з 2008 по 2021 роки.